Категорії розділу

Цвях номера [16]
Найцікавіше!
"Стояти!" [31]
Актуально [18]
Підсумки [2]
Реалії [9]
Суд та діло [4]
Позиція [1]
Корисно [5]
Знай наших! [7]
Така служба [10]
Люди в погонах [24]
Ветерани [8]

Статті

Головна » Статті » Цвях номера

Чупакабру знайшли біля Горохова

Петро БОЯРЧУК, газета "Волинь-нова"
Скелет, що зразу ж змусив пригадати газетні публікації про чимось схожу й не схожу на собаку міфічну тварину-вампіра, названу чупакаброю, виявила біля Борочич Горохівського району жителька цього села Раїса Новосад. Вона ж і повідомила про це журналіста Волині-нової, а потім, як-то кажуть, на місці події розповіла про все докладно.


Минулої середи разом зі своїм чоловіком Віталієм вони поверталися кіньми із селища Мар'янівка, яке від Борочич відділяє широка, вкрита очеретами болотиста долина.

- Чоловік правив кіньми, - розповіла Раїса Новосад, - а я розглядалася на всі боки. За якусь сотню метрів від перехрестя, де треба нам було повертати до села, і побачила скелет того чудища.

Ось тоді й пригадала Раїса Новосад дивні звуки, що вперше вона їх почула років два тому із зарослої очеретами болотистої долини, над якою розташована садиба Новосадів (живуть тут близько п'ятдесяти вже літ). Як правило, чулися вони тільки вночі, разів три-чотири на місяць. Ні на виття не були схожими, ні на гавкіт, "а так, як би яньчить десь поранений собака". Іноді ті дивні звуки долинали до садиби Новосадів десь зоддалік, якби з-за дороги, іноді ж були зовсім близько, і тоді рвалися на ланцюгах та захлиналися гавкотом дворові їхні собаки. Але кожного разу, коли на старій дорозі від залізничного переїзду в Мар'янівці, чи на трасі Луцьк - Берестечко, що сходяться одна з одною під гострим кутом на борочичівському боці долини, зблискувала увімкненими фарами автомашина, дивні ті звуки ураз замовкали. І хоч особливого занепокоєння вони ні в кого, здається, не викликали, але минулої зими стежку, яку зазвичай втоптують люди через очерети по скутій морозом долині, скорочуючи собі шлях від Борочич до Мар'янівки, прокладати вже ніхто не наважився.

Кістяк, що його показала Раїса Новосад, лежав у болоті за метрів два від насипу, яким проходить дорога, і справді вражав незвично великими розмірами. На частині останків ще зберігалися шкіра та залишки шерсті. Клоччя "дикої", за висловом Раїси Новосад, кольором схожої на вовчу шерсті виявили ми також на суші. Знайшли неподалік і оголені кістки однієї з передніх, мабуть, кінцівок, що значно коротша від задньої. А в цьому зв'язку Раїса Новосад припустила, що чупакабра, мабуть, зіткнулася на дорозі з якоюсь автомашиною, через що, тяжко травмована, сконала в болоті поряд із місцем зіткнення.

Фотографуючи "знахідку", я заради інтересу зробив кілька приблизних замірів. Отже, довжина задньої лапи на знайденому Раїсою Новосад кістякові, починаючи від тазового суглоба і закінчуючи фалангами "ступні", - близько 70 сантиметрів (з відхиленням в один чи другий бік на 2 - 3), довжина хребта від основи черепа і до місця, звідки мав би починатися хвіст (його ми не виявили), - понад 90 сантиметрів, довжина черепа від кінчика верхньої щелепи до основи - 22 чи 24 сантиметри. Отож на собаку це зовсім не схоже.

- І все ж то був звичайний собака, хоч і дуже крупний, - заперечив директор ДП "Горохівське лісомисливське господарство" Дмитро Войтюк, якому я показав пізніше відзняті кадри. Але тут же пообіцяв послати на місце знахідки когось із спеціалістів свого підприємства, аби вони придивились до всього пильніше.
Категорія: Цвях номера | Додав: nekrot (20.04.2010)
Переглядів: 1367 | Теги: скелет, чупакабра

Пошук по сайту

Про нас

Друзі сайту