Можна усі труднощі здолати, головне – бажання працювати
Старший слідчий слідчого відділення Рожищенського райвідділу УМВС України у Волинській області майор міліції Олександр Аркадійович Кузьмук цьогоріч занесений на Дошку пошани УМВС України у Волинській області. Набутий за десять років служби у слідстві професіоналізм і відданість своїй роботі дозволяють успішно розслідувати будь-які кримінальні справи. А знайшов своє покликання Кузьмук досить неочікувано, більше того – можна сміливо говорити, що навпаки: покликання знайшло його...
Загартування небом і Придністров’ям
Уродженець міста Рожища іще за Радянського Союзу пішов служити до армії, причому опинився в повітряно-десантних військах. Спершу потрапив до "учебки" в Гайжюнай (Литва), а звідти – на Одещину в Болградську дивізію на посаду заступника командира взводу. У 1992 році – вже після розпаду СРСР – його взвод був відкомандирований до столиці Республіки Молдова Кишинева. Стояла задача допомогти вивести звідти 300-й повітряно-десантний полк, яким командував Олексій Лебедь, молодший брат знаменитого генерала Лебедя. З 15 травня по 4 жовтня 92-го полк фактично перебував у Кишиневі у становищі облоги. Тривав збройний конфлікт між Республікою Молдова і самопроголошеною Придністровською Молдавською Республікою. Ночами десантники чули стрільбу з автоматів. У місті була комендантська година. Зовсім неподалік бандформування проривали кордон. Утім, на полк Лебедя-молодшого і на взвод Кузьмука ніхто не наважився нападати, й участі у перестрілках брати не довелося. Трьохсотий полк був успішно передислокований у місто Абакан (Сибірський військовий округ). Коли строк армійської служби закінчився, Олександр Кузьмук щасливо демобілізувався у званні старшини. Залишитися на надстрокову у Збройних силах не захотів і про цей вибір не шкодує: невдовзі колишні товариші по службі опинилися в Чечні...
"Вранці" посада слідчого – "ввечері" диплом
Опинившись "на гражданці" у час, вкрай неблагополучний для нової держави, відставний десантник не знайшов постійної роботи – їздив на випадкові заробітки. Хтось зі знайомих почав агітувати, щоб пішов на службу в міліцію, й Олександр вирішив спробувати. В органах внутрішніх справ – із травня 1995 року. Маючи середню освіту, розпочав службу міліціонером у позавідомчій охороні. Потім був помічником оперативного чергового райвідділу. У грудні 1999-го начальник слідчого відділення Рожищенського РВ УМВС Микола Ігорович Супрунюк запропонував Кузьмуку стати слідчим. Цікаво, що навчальний заклад системи МВС Олександр Аркадійович закінчив тільки у 2000 році. Він уже розслідував кримінальні справи, а начальство вимагало: "Привезіть диплома – на всю область ви один слідчий із середньою освітою!" – Тоді слідство мало серйозні проблеми з кадрами, – пригадує Микола Супрунюк, нині голова ради районної організації Асоціації ветеранів та пенсіонерів ОВС України. – А я побачив, що є співробітник дуже старанний, дисциплінований і найголовніше – має бажання добре працювати. Між іншим, наставником Олександра Кузьмука був Олександр Каліщук, який прийшов у слідство... з ветеринарної медицини. Зате з часом Олександр Ярославович дослужився до посади начальника слідчого відділення райвідділу, а нині не менш успішно працює в системі прокуратури. Для Олександра Аркадійовича й нині в роботі щоразу багато нового. А коли починав – усе було нове, багато незрозумілого. Колектив зібрався молодий, зате дружний: радились один з одним, виявляли взаємовиручку. З ранку до ночі стукали на друкарських машинках – і таке враження, що встигали готувати матеріали кримінальних справ навіть швидше, ніж зараз на комп'ютерах. Перша справа Кузьмуку запам'яталася. В селі Переспа двоє спільників обікрали аптеку. Особу підозрюваних удалося встановити швидко, а взагалі розслідування тривало місяць: потрібно було проводити слідчі дії, уточнювати нюанси, вилучати все викрадене. Ох і намучився тоді слідчий-початківець із назвами медикаментів, які підлягали вилученню! І згодом часто доводилося "вникати" в ту чи іншу нову сферу, як тоді у фармацію.
Все продумали, але від покарання не втекли
З тяжких та особливо тяжких злочинів Олександру Кузьмуку найдужче запам'ятався розбій у районному центрі, скоєний групою із розподілом ролей – навідниця, організатор та два виконавці. Останні вночі виставили вікно, в масках залізли в хату, де спали дві потерпілі, зв'язали їх скотчем. Господиню оселі побили, щоб сказала, де заховані гроші, й забрали кілька тисяч доларів США – дуже велику суму на той час. Одна з жінок наробила крику, і нападники кинулися навтікача. Знайти зловмисників було дуже важко. Але один із виконавців, утікаючи, викинув куртку. Оперуповноважений карного розшуку Микола Сорока (нині, на жаль, покійний) через ту куртку на групу і вийшов. Виявилося, що організатор – місцевий житель на прізвище Бродосюк – знайшов співучасників, які мешкали в іншому районі – Володимир-Волинському. Там парочка розбійників – громадяни Симоненко та Віданов – і були затримані. Злочин було дуже добре сплановано, сліди – заметено, всі четверо до останнього не визнавали своєї вини у скоєному, проте завдяки професіоналізму слідчого Кузьмука ніхто з групи не уник кримінальної відповідальності – вину кожного було повністю доведено. До речі, за словами Олександра Аркадійовича, важкою для розслідування є справа за фактом злочину будь-якої категорії, коли мало доказів вини підозрюваного, і треба шукати найрізноманітніші способи, аби не причетний до злочину громадянин не постраждав, а винний поніс заслужене покарання. Буває, вину у простій крадіжці значно важче довести, ніж у вбивстві.
Непросто, зате цікаво
Слід зауважити, що у слідчих служба взагалі дуже й дуже непроста, адже розслідування злочину – це багатоденна та наполеглива праця, збір доказів та їх аналіз. Специфіка роботи вимагає відповідальності, наполегливості, терпіння і скрупульозності. Провести розслідування й передати справу в суд – дуже кропіткий процес. Адже навіть якщо підозрюваний під час слідства зізнався у скоєному – цього недостатньо. Він може згодом відмовитись від цих показів, тому необхідно подбати про доказову базу, щоб усе сказане знайшло підтвердження в суді. До того ж терпіння необхідне під час спілкування з фігурантами кримінальних справ, причому потерпілі бувають не кращими за підозрюваних: адже жертвами злочинних посягань дуже часто стають люди заможні, а багато хто з цих громадян вважає, буцімто якщо він має гроші, то всі йому щось винні... Окрім того, часто встромляють палиці в колеса адвокати. Слідчий доводить вину підозрюваного законним шляхом, а адвокати шукають усілякі сумнівні шляхи, як утрутитися в роботу, перешкодити. Але попри все, працівник міліції продовжує сумлінно і високопрофесіонально виконувати свою роботу. Великий позитив – те, що вона є дуже цікавою. Тим більше, зі слів старшого слідчого, навіть під час розслідування справи, яка видається дуже простою, можуть з'являтися несподіванки. Є інтерес і бажання – є й хороші результати. Протягом 2008-2009 років старшому слідчому Кузьмуку не повернули на додаткове розслідування жодної кримінальної справи. Між іншим, у 2009-му їх у Рожищі було повернуто лише дві на все відділення, у 2008-му – взагалі жодної.
Вибори... в подарунок на День народження
Часу у слідчого служба, звичайно, забирає багато – і чергування у складі слідчо-оперативної групи, і справ кримінальних вистачає. Навантаження зросло ще дужче після того, як кримінальна відповідальність почала наставати при сумі вкраденого від 60 гривень 50 копійок. Трапляється також, що керівництво надає відпустку, а в тебе є незакінчена кримінальна справа, яку недоцільно передавати іншому слідчому, оскільки той не знає багатьох нюансів. Чим же займається Олександр Кузьмук, коли все-таки випадає часина дозвілля? В дитинстві і юності займався футболом, здобув перший розряд – тож і нині не проти поганяти м'яча, навіть виборював Кубок району у складі команди райвідділу. Також у вільний час любить дивитися спортивні телепередачі, читати газети. 14 січня Олександр Аркадійович святкував свій День народження. Самому собі побажав у цей день насамперед, щоб без інцидентів пройшли вибори Президента України – адже був задіяний до охорони громадського порядку на одній із територіальних виборчих дільниць. А ще – щастя, здоров'я, удачі. Остап АНАТОЛЬСЬКИЙ, газета "Резонанс" Фото автора P.S. Також читайте в "Подробицях" на тему "Люди в погонах": Кадровик, який... затримує злочинців
