Микола ПОБЕРЕЖНЮК: "Волинська служба КМСД – у десятці найкращих в Україні"
Юрій СОСНИЦЬКИЙ, газета "Резонанс"Напередодні професійного свята оперативних працівників ОВС, які спеціалізуються на протидії дитячій злочинності – Дня кримінальної міліції у справах дітей МВС України – вичерпні відповіді на запитання кореспондента "Резонансу" щодо причин скоєння злочинів неповнолітніми, засобів впливу на діток-правопорушників та повсякденної роботи працівників КМСД дав старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу кримінальної міліції у справах дітей УМВС України у Волинській області підполковник міліції Микола Побережнюк.
Микола Емільович служить в органах внутрішніх справ із серпня 1993 року. Перед тим як присвятити себе міліції працював у Будинку піонерів у місті Рожищі, закінчив Луцький педагогічний інститут (нині ВНУ ім. Лесі Українки). Піти на службу в інспекцію у справах неповнолітніх (так на той час називалася КМСД) запросили її працівники, з якими доводилося співпрацювати педагогу.
У серпні 1998-го року Побережнюк став начальником служби в Рожищенському РВ УМВС, у 2001-му, вже маючи юридичну освіту (здобувши другу вищу), перевівся на посаду слідчого, через рік очолив у райвідділі групу БНОН, у 2004-му Миколу Емільовича перевели в карний розшук, а в липні 2005-го (тобто рівно п’ять років тому) йому запропонували нинішню посаду.
До обов’язків старшого оперуповноваженого відділу КСМД в апараті Управління МВС входить аналітична робота, вивчення умов і причин скоєння злочинів неповнолітніми, розробка методичних рекомендацій працівникам служби в міськрайвідділах, координація їхньої роботи, проведення навчань у школі підвищення професійної майстерності. А також проведення службових перевірок.
Окрім того, Микола Емільович є куратором підрозділів КМСД усіх чотирьох міськвідділів УМВС – Луцького, Ковельського, Нововолинського і Володимир-Волинського.
Основною причиною скоєння неповнолітніми злочинів Микола Побережнюк називає матеріальне становище, яке їх не задовольняє. Діти хочуть мати кишенькові гроші, щоб відвідувати інтернет-клуби (донедавна – зали гральних автоматів), купувати вдосталь солодощів, жуйок або вже й пива чи джин-тоніків. Також багато кому кортить мати "круту" мобілку, а хтось не має грошей на поповнення рахунку.
Дійсно серйозною проблемою є так зване "соціальне сирітство": чимало дітей мають живих батьків, але мама й тато на тривалий час їдуть на заробітки за кордон і залишають синочка чи донечку з бабусею або тіткою. Остання не має на дитину необхідного впливу, і підлітка починає "виховувати" вулиця. Такі діти нерідко скоюють дрібні хуліганства та інші адмінправопорушення. Міліція бере їх на облік як дітей, що опинились у кризових обставинах.
Та й узагалі – неабияким "головним болем" для міліціонерів є те, що діти надто багато часу перебувають поза контролем дорослих. Компанія гуляє допізна, будь-якої миті може наробити великих дурниць, а міліція не може на них вплинути. Адже, скажімо, помістити у приймальник-розподільник закон дозволяє лише дитину, яка втекла з дому або займається бродяжництвом. Якщо ж у пізній час привести підлітка додому і зробити зауваження батькам, ті часто-густо не розуміють працівника ОВС: мовляв, а що такого, ми йому дозволяємо гуляти скільки хоче... Мало того: якщо це ще й синочок заможних батьків, а працівник міліції привів його додому, мама з татом нерідко запитують чадо: "Тебе в міліції били, руки викручували?!"
Журналіст "Резонансу" поцікавився методами протидії насильству над дитиною у школі з боку однолітків чи старших дітей. Микола Побережнюк констатував, що зі скаргами з даного приводу самі учні ЗОШ практично не звертаються – зазвичай це роблять батьки, значно рідше вчителі. Якщо школяреві, винному в насильстві, виповнилося 16 років, його можна притягнути до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство, якщо ні – відповідати доводиться його батькам за неналежне виховання дитини. Якщо на насильство скаржаться повторно, міліція пише подання на ім’я директора школи або на відділ освіти з проханням розібратись і вжити заходів.
Що говорять про роботу КМСД в області цифри? Формально на Волині в 2010 році спостерігається ріст дитячої злочинності на 36,2%. Але це зовсім не повинно лякати, тому що річ тут у відміні т.зв. "декриміналізації" – значному зменшенні суми вкраденого, починаючи з якої настає кримінальна відповідальність: раніше вона становила понад 900 гривень, нині – менше 100.
Насправді ж ніякого росту дитячої злочинності в області не зафіксовано. Більше того: протягом шести місяців нинішнього року по лінії КМСД не допущено жодного вбивства, зґвалтування, тяжких тілесних ушкоджень та вимагання. Із 270 злочинів, скоєних неповнолітніми, приблизно 190 становлять крадіжки.
У кримінальній міліції у справах дітей по області служить 48 чоловік, причому у восьми районах – лише по одному співробітнику. Причому в основному це зовсім молоді працівники, оскільки досвідченим зазвичай пропонують перевестися в іншу службу, і рідко хто відмовляється. Навантаження на співробітників КМСД дуже велике – наприклад, у Горохівському районі один працівник обслуговує 12 тисяч дітей, 66 шкіл, технікум і профтехучилище. Тоді як за європейськими стандартами у штаті мало би бути не менше 130 чоловік. Зі створенням у 1995 році кримінальної міліції у справах неповнолітніх перелік завдань, порівняно з однойменною інспекцією, збільшився, а штат – навпаки...
Відділ КМСД УМВС України у Волинській області входить до десятки кращих в Україні, за окремими показниками ділять перші-треті місця. Особливих слів поваги та вдячності за сумлінну службу заслуговують начальники відділень КМСД Володимир-Волинського міськвідділу майор міліції Василь Шалапаюк, Луцького – майор міліції Борис Пікун, Ковельського – Ігор Наумчик, якому нещодавно теж присвоєно звання майора міліції, а також працівники Турійського і Шацького райвідділів УМВС Вадим Муравський та Роман Сидорук.
За високий професіоналізм, добросовісне виконання службових обов’язків та з нагоди Дня КМСД вісім співробітників цієї служби у Волинській області заохочені правами Міністра внутрішніх справ, дванадцять – правами начальника Управління МВС.
