Категорії розділу

Цвях номера [16]
Найцікавіше!
"Стояти!" [31]
Актуально [18]
Підсумки [2]
Реалії [9]
Суд та діло [4]
Позиція [1]
Корисно [5]
Знай наших! [7]
Така служба [10]
Люди в погонах [24]
Ветерани [8]

Статті

Головна » Статті » "Стояти!"

На Волині за ґрати потрапив досвідчений сутенер
Луцький міськрайонний суд Волинської області виніс остаточний вирок у справі луцького сутенера Зоряна Вахти, який протягом року на території міста організував злочинну групу, що збагачувалася за рахунок роботи повій.
У грудні 2007 року 30-річний Зорян Вахта дізнався про ліквідацію організованого злочинного угруповання (ОЗГ), що займалось сутенерством у готелі «Світязь». Він не так давно звільнився з місць позбавлення волі, тому вирішив, що обставини спонукають його зайнятися вже добре знайомою йому справою – сутенерством.
Відразу на допомогу прийшли давні друзі Михайло та Віталій, які допомогли організатору сексбізнесу підшукати проституток та помічників, що здійснювали охорону, нагляд та контроль за повіями, а також шукали клієнтів для них. Таким чином, Зорян та його друзі домовилися про створення злочинної групи, яка б на постійній основі протягом тривалого часу займалась втягненням осіб жіночої статі в заняття проституцією. Чоловіки примушували дівчат заробляти гроші саме у такий спосіб, цим самим вони сприяли поширенню розпусти та аморальності в інтимних стосунках людей.
На початку діяльності організованої злочинної групи Зорян та його колеги разом із невстановленими особами, що працювали у готелях і саунах міста Луцька, а також водії приватних «таксі» розробили та попередньо узгодили план заняття своєю діяльністю, розподілили та визначили роль кожного члена групи.
Коли справи пішли, так би мовити, вгору, організатор зрозумів, що потрібно «розширятися» і в січні 2008 року він залучив до своєї групи ще одного спільника. Олександр працював у готелі та вже був раніше судимий за звідництво. Однак він знову не втримався і спокусився на стабільний заробіток, який могли забезпечити йому повії Зоряна. Чоловік підшукував клієнтів, за кожного з яких отримував 50 гривень.
У травні 2008 року у групи з’явився ще один спільник, також швейцар одного із готелів обласного центру. Ще через місяць до ОЗГ вступив неодноразово судимий чоловік, який за 100 доларів США на тиждень забезпечував транспортом повій та усіх членів угруповання.
Таким чином, до кінця жовтня 2008 року група нараховувала 6 осіб, крім того, на неї працювало вісім повій. Лише за неповний рік Зоряну Вахті вдалося організувати навколо себе людей, які бажали займатися незаконним бізнесом. Він в свою чергу виступив в угрупованні як керівник, що залучав до складу групи нових членів, шукав молодих жінок, які мали проблеми матеріального характеру, і схиляв їх до зайняття проституцією, суворо контролював їхню діяльність. Сутенер встановив навіть свої правила поведінки, за недотримання яких повії і члени групи могли зазнати фізичного та матеріального покарання. Також у його руках зосереджувалися усі кошти ОЗГ, з яких виділялися певні суми на заробітну платню для повій та його спільників.
Одна з повій, яка працювала на Зоряна, розповіла, що до заняття проституцією її спочатку змусили складні життєві обставини. Її батьки вже давно виїхали за кордон, а бабуся декілька років тому померла. Дівчина після закінчення училища ніде не працювала, а якось їй терміново потрібні були гроші. Як часто буває у таких історіях, знайшлася подруга, яка познайомила її із Зоряном. Сутенер пообіцяв матеріально допомогти, але відповідно Галина буде змушена попрацювати на нього.
Про свою «роботу» дівчина згадує як про рік життя, який неодмінно потрібно забути. Вона розповіла, що, коли в неї відпала гостра потреба у великих заробітках, хотіла покинути це заняття. Проте Зорян разом зі своїми спільниками влаштував їй видовище, після якого Галина боялася вдруге перечити своєму сутенеру і продовжила займатися проституцією. Керівник групи привіз її і ще одну її колегу на берег річки Стир. В той час як Зорян фізично карав неслухняну повію, Галина дивилася на це все й розуміла, що вона у будь-який момент може стати наступною.
Один із учасників групи розповідає, що дисципліна в їхньому колективі була сувора: ніхто не міг, а то й просто боявся суперечити авторитетному сутенерові, тому його вказівки виконувалися без жодних вагань. Повії розпочинали свою «трудову ніч» о восьмій годині вечора, а закінчували її десь о шостій годині ранку. За цей час вони обслуговували різну кількість клієнтів (максимум до шести), а за їхні послуги клієнти платили від 300 до 500 гривень. Звичайно, ця сума не потрапляла повністю до кишені секс-рабині: Зорян їй віддавав гроші пізніше і це в кращому випадку була половина реального заробітку. Вік дівчат, що працювали повіями, не перевищував 23 років, серед них були й неповнолітні, яких змушували займатися проституцією.
Працівники ВБЗПТЛ УМВС України у Волинській області довго збирали матеріали по цій справі, адже обсяг діяльності ОЗГ був чималенький. І вже через рік свого існування угруповання було викрите, а проти його учасників висунуті обвинувачення у сутенерстві та звідництві. Через надзвичайно велику кількість свідків, учасників та епізодів скоєння злочину справа дуже довго розглядалася у суді, однак наприкінці 2009 року Зоряна Вахту засудили до семи років позбавлення волі із конфіскацією усього приватного майна. Його спільники також складуть йому в цьому компанію, хоча їхні строки покарання дещо менші: двох позбавили волі на п’ять років, а трьох звільнили від відбування призначеного покарання, якщо вони протягом іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки.
Ірина НОВОСАД, ВЗГ УМВС України у Волинській області
Категорія: "Стояти!" | Додав: nekrot (26.01.2010)
Переглядів: 816 | Теги: торгівля людьми, сутенер, суд, БЗПТЛ, УМВС України у Волинській області, вирок

Пошук по сайту

Про нас

Друзі сайту