Категорії розділу

Цвях номера [16]
Найцікавіше!
"Стояти!" [31]
Актуально [18]
Підсумки [2]
Реалії [9]
Суд та діло [4]
Позиція [1]
Корисно [5]
Знай наших! [7]
Така служба [10]
Люди в погонах [24]
Ветерани [8]

Статті

Головна » Статті » Люди в погонах

До кожної дитини потрібно знайти свою "стежину"

Юлія СІЛІЧ, ВЗГ УМВС України у Волинській області
Робота у відділі кримінальної міліції  у справах дітей є чи не найтяжчою, адже правоохоронці цієї служби мають справу не з дорослими людьми, а з неповнолітніми, а то й з малолітніми особами.

Старший оперуповноважений Юрій Кузьмук  вже більше семи років працює у відділі кримінальної міліції у справах дітей Ковельського МВ УМВС України у Волинській області. До цього був дільничним інспектором міліції.

– Юрію Степановичу, розкажіть, будь ласка, чому обрали для себе саме професію правоохоронця?

– Ще з дитинства мріяв бути міліціонером. Дуже подобалась специфіка їхньої роботи – напружений графік ніколи не лякав, а навпаки додавав ще більше ентузіазму, затримання злочинців та розкриття злочинів навіювали деяку „романтику”,  а відданість правоохоронців своїй справі надихала на подвиги. Тому вже в  юних літах зажадав  втілити свою мрію в реальність.

– А чому вирішили працювати саме з дітьми?

– Справа в тому, що після військової служби у авіаційних військах я декілька років працював вчителем початкових класів у місцевій школі. Саме тоді зрозумів, наскільки важка, специфічна  і водночас цікава робота з дітьми. Вчителям постійно доводиться спілкуватися не лише зі школярами, а й  з їхніми батьками, бабусями і дідусями. Це люди, що належать до різних соціальних сфер, і з кожним з них треба порозумітися, підібрати до них ключик, завоювати довіру, щоб і для них слова педагога були важливі і вони виконували його рекомендації. Від такого взаєморозуміння залежить багато. Часто педагогам доводиться мати справу з дітьми з непростих сімей. Що й казати, більшість людей неідеальна, і в сім'ях буває всіляке. Якщо дитина не отримує підтримки і розуміння рідних, вона має знайти все це у вчителя. Тому,  мріючи бути все ж таки міліціонером, вирішив поєднати і надалі свою роботу з дітьми.

– Юрію Степановичу, чим займається ваш відділ?

– Це підрозділ міліції, що опікується проблемами дітей, їх соціальним захистом та попередженням втягнення у протиправну діяльність. Основними пріоритетами оперативників служби є ведення профілактичної роботи щодо запобігання вчинення дітьми злочинів і правопорушень, правове виховання підлітків, виявлення та розкриття злочинів, вчинених неповнолітніми. Важливим є аналіз умов та чинників, що спонукають дітей до протиправного.

– А все ж таки, що є основним у вашій непростій роботі?

– Це перш за все, уміння зрозуміти кожну дитину, знайти до неї певний підхід, вислухати та дати корисну пораду. І головне – кожен співробітник ВКМСД повинен любити свою роботу, можна навіть сказати –  „жити” нею.

– А чи складно працювати з дітьми?

– Безперечно, що так. Усі діти дуже різні, тому до кожної потрібно знайти окрему ”стежину”. Важливо також знати її вподобання, можливості, схильності та навички, аби допомогти вирішити її проблеми. Крім того, діти дуже тонко відчувають усі події, що відбуваються у їхньому житті. Дуже важливо у нашій роботі бути не тільки міліціонером, а й особливо психологом. За час своєї роботи у відділі кримінальної міліції у справах дітей  я  зробив для себе висновок, що діти відчувають себе в деякій мірі „безкарними”. Чому? Тому що  розуміють, що тільки з 16 років вони підлягають кримінальній відповідальності. А до того часу – „вільні птахи” у своїх діях – не думають про наслідки вчинення своїх протиправних діянь. Знають, що батьки за них вирішать їх проблеми. Інколи бува, говориш з ними про те, що вони вчинили  каране діяння, а вони й гадки не мають, наскільки все серйозно. Тому в такі моменти, перш за все, до дитини потрібно правильно донести інформацію про відповідальність за її дії, на майбутнє – спробувати перебудувати її світосприйняття щодо злочинності.

– Які злочини вчиняють неповнолітні найбільше?

– Це крадіжки та шахрайства, грабежі. Більш серйозні злочини у більшості випадків вчиняють діти з неблагополучних сімей, або ж, як ми їх називаємо –  „діти вулиці”.

– Що саме спонукає дітей на вчинення злочинів?

– Фактори абсолютно різні.  Одних – жага збагатитися, інших – цікавість, інколи навіть жорстокість. Був у мене випадок, коли хлопчина з неблагополучної сім'ї побив іншого. А мотив, як не дивно, банальний – у останнього було більше іграшок.

– Які резонансні випадки траплялися у вашій службі?

– Згадується  недавній випадок, який навів на жах. Працівники міліції  знайшли тіло зниклої безвісти  школярки-п'ятикласниці у чагарнику  неподалік автотраси через шість днів після повідомлення матері. З’ясувалося, що дівчинку  задушила жінка, котра співмешкала з її батьком. Побачене змусило стрепенутися серце чи не кожного правоохоронця.

– Юрію Степановичу, знаємо, що нещодавно завдяки пропозиціям волинських правоохоронців в області було розроблено й затверджено  регіональну програму  заборони продажу  неповнолітнім слабоалкогольних напоїв та пива. Чи вбачаються позитивні ознаки серед молоді після такого нововведення?

– Так, однозначно  позитив відчутний. Значно менше дітей зараз можна побачити на вулиці з пляшкою пива у руці. Коли програма була введена, ми провели ряд профілактичних бесід з учнями шкіл на таку тематику, аби в подальшому не виникало  проблем з незнанням закону. Як говориться – „незнання Закону не звільняє від відповідальності”. Тому маємо наразі гарні результати своєї роботи.

– Чи доводилось вам  коли-небудь ризикувати життям?

– Знаєте, побутує думка,  що робота працівників відділу кримінальної міліції у справах дітей кабінетна. Буцімто, привів дитину у кабінет, провів профілактичну бесіду – і на цьому крапка. А насправді не так усе гладко, як думається. Наведу такий приклад: всі ми знаємо, що багато дітей з неблагополучних сімей  осідають у так званих вуличних  притонах, де безлад, хаос  та повна антисанітарія.  Серед них нерідко є ВІЛ-інфіковані. І хто зна, що у них на думці – можуть і шприцом вколоти, і чимось заразити. Вони в такі моменти некеровані та непередбачувані. Тому слід бути обережним.

– Юрію Степановичу, як сім'я ставиться до вашої роботи? Чи впливає ваша робота на відносини з власними  дітьми?

– Дружина мене повністю підтримує.  Ніколи у нас не виникало конфліктів на рахунок моєї службової діяльності. Одне тільки засмучує – рідко бачу діток, а  відповідно, й  мало спілкуюсь. А робота деякою мірою впливає на  відносини з власними дітлахами. Хочеться їх відгородити, захистити від усього поганого, попередити усі можливі негативні моменти у їх вихованні. Недарма говорять: „Діти – то цвіт нації”, –  і хочеться гордитися такою нацією.
Категорія: Люди в погонах | Додав: nekrot (08.07.2010)
Переглядів: 1338 | Теги: КМСД, УМВС України у Волинській області, ВКМСД УМВС, діти, неповнолітні, Ковельський МВ УМВС

Пошук по сайту

Про нас

Друзі сайту