Андрій АНАТОЛЬСЬКИЙ
Наприкінці січня нинішнього року на полігоні твердих відходів селища Іваничі було виявлено труп новонародженої дитини, загорнутий у харчову плівку. Бідолашне дитинча вбила рідна мати – і, як з'ясувалося, жахливий злочин було скоєно 25 січня, тобто в Тетянин день. А через п'ять місяців – на початку липня – цей "подарунок" знайшов "адресата": кримінальну справу, порушену за даним фактом за статтею 117 КК України, прийняла до провадження старший слідчий на ім'я Тетяна.
Як дізнався кореспондент "Резонансу", саме капітан міліції Тетяна Каліщук розслідувала вбивства новонароджених матерями, скоєні на Волині протягом останніх трьох років, – і це далеко не всі резонансні справи, успішно закінчені нею та передані до суду.
Старання уникнути покарання закінчились явкою з повинною
Звичайно, про обставини кримінальної справи, щойно прийнятої у провадження, Тетяна Олександрівна змогла розповісти зовсім небагато. Особу матері, яка нині обвинувачується у вбивстві новонародженої дитини, скоєному в Іваничах у січні цього року, вдалося встановити лише у червні. Нею виявилася непрацююча жителька смт. Іваничі Марія Г. 1964 року народження. Розлучена, проживала зі співмешканцем і двома дітьми. Згідно з її поясненнями, громадянка приховувала вагітність, дитину народила вдома 25 січня, задушила, обмотала харчовою плівкою і викинула на смітник.
16 червня Марія Г. написала явку з повинною. Їй пред'явлено обвинувачення за статтею 117 Кримінального кодексу України. Обрано запобіжний захід узяття під варту, і громадянка перебуває в Луцькому СІЗО. Призначено судово-молекулярно-генетичну експертизу, яка повинна офіційно підтвердити факт, що вбите немовля народила саме обвинувачувана.
"Це не я зробила!" – вбивця дитини говорила
Тетяні Каліщук постійно доручають розслідувати кримінальні справи за ст. 117 КК України. Не дивно, що це "парафія" жінки-слідчого, адже матері, підозрювані в убивствах власних новонароджених дітей, з мужчиною нізащо не будуть такими ж відвертими, розповідаючи обставини злочину, і йому значно важче знайти до них правильний підхід.
Скажімо, та ж фельдшерка ФАПу села Баківці 32-річна Світлана, мати п'ятьох дітей, яка вбила шосте, новонароджене дитя, тривалий час була у пригнічено-депресивному стані, замкнена в собі, вперто повторювала: "Це не я зробила!" Тільки згодом почала розповідати на допитах подробиці злочину, починаючи розуміти, ЩО вона скоїла, і щиро шкодувати про свій вчинок.
Цікаво, що мешканці Баківців зібрали 120 підписів під зверненням, у якому просили, щоб на час розслідування кримінальної справи підозрювану звільнили з-під варти. Адже ніхто в селі не міг повірити, що ця жінка могла таке вчинити. Її діти – виховані, доглянуті, в хаті ідеальний порядок...
Громадянка зокрема розповіла, що вони з чоловіком вирішили, що потрібно перервати вагітність, але на той момент робити аборт виявилося запізно. Згодом вона самотужки намагалася викликати штучні пологи. Зрештою фатального дня народила дитину в сіні на своєму городі, переживши пологи, які самі по собі є стресом, – і скоїла непоправне...
Наразі всі обставини злочину з'ясовано, слідчі дії завершено і кримінальну справу за фактом убивства дитини в Баківцях передано до суду.
"А що такого?" – слова вбивці 10-річної дівчинки
Під час розмови з журналістом "Резонансу" Тетяна Олександрівна зізналася, що її глибоко вразив контаст між фельдшеркою з Баківців і її одноліткою, мешканкою села Линівка Рожищенського району Людмилою Д., обвинувачуваною у вбивстві 10-річної дочки свого співмешканця. Нагадаємо, жінка вирішила позбавити дівчинку життя через неприязні стосунки, оскільки остання була проти спільного проживання чужої тітки з її батьком і наполягала, щоб тато повернувся до мами. 6 травня Людмила Д. заманила жертву в безлюдну лісосмугу поблизу автодороги сполученням Луцьк – Ковель, завела в чагарник, декілька разів ударила, а потім задушила.
– Нуль емоцій, – сказала старший слідчий про громадянку Д. – Говорила мені: "А що я такого зробила? Люди ще гірше роблять!" На допитах позіхала, запитувала, коли вже її відпустять додому.
Пояснила, що ставила співмешканцю ультиматум: "Або я, або дочка!" – на що Руслан казав: "Для мене дитина головніша". І співмешканка вирішила: раз так, значить, буду я головніша... Розказала, що душила дівчинку 20 чи 30 хвилин, а ввечері того самого дня ще й приїжджала велосипедом на місце вбивства переконатися, чи Люда мертва. Тобто якби була жива, – холоднокровно добила б.
Я її запитувала: "У вас дитина такого самого віку, як Люда – а якби її хтось убив?" – а вона: "З моєю дитиною такого ніколи не станеться"...
Минулого тижня Тетяна Каліщук закінчила розслідування і цієї кримінальної справи та передала її до суду.
Резонансні справи розслідувати цікаво
Старший слідчий відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров'я, статевої свободи і статевої недоторканості особи СУ УМВС України у Волинській області капітан міліції Тетяна Каліщук служить в органах внутрішніх справ з 1999 року. Говорить, що давно хотіла бути юристом, а закінчивши загальноосвітню школу, вирішила спробувати вступити на правничий факультет ВНЗ системи МВС. У 2003-му закінчила Київський національний університет внутрішніх справ і почала працювати слідчим у Луцькому райвідділі УМВС України в області. У слідчому управлінні УМВС у відділі з такою довгою назвою – розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров'я, статевої свободи і статевої недоторканості особи – з дня створення цього підрозділу, який спочатку був відділенням. 1 липня 2010-го – саме в День слідчого – підрозділу виповнилося три роки.
В районі розслідувала найрізноплановіші кримінальні справи – крадіжки, хуліганства, ДТП, безліч злочинів інших категорій. У перші ж дні отримала до провадження одразу три справи за фактами крадіжок, по одній із яких проходила група осіб, по іншій – неповнолітній громадянин. Усі три успішно закінчила й передала до суду.
Порівняно з райвідділом Тетяні Олександрівні значно дужче подобається нинішня робота, пов'язана виключно з розслідуванням "гучних" кримінальних справ. Цікаво бачити все "зсередини", доводити вину підозрюваних у скоєнні особливо тяжких злочинів. До того ж, добре працюється з начальником відділу підполковником міліції Сергієм Полячуком – професіоналом, у якого завжди є чого навчитися.
Вину злочинців суд визнав повністю доведеною
У 2007 році Тетяна Каліщук розслідувала вбивство подружжя пенсіонерів у селі Пожарки Рожищенського району. Вбивцю було засуджено до довічного ув'язнення.
Згодом у провадженні Тетяни Олександрівни опинилася кримінальна справа раніше судимого мешканця Ратнівського району, який зґвалтував і вбив 30-річну жінку. Вину громадянина й тут було повністю доведено, суд призначив покарання у вигляді позбавлення волі терміном 15 років.
Тетяна Каліщук розслідувала і кримінальну справу за фактом смерті юнака в Луцьку біля "XXI століття". Довела умисне вбивство з хуліганських мотивів – злочин, передбачений ст.115 ч.2 КК України. Вбивцю засуджено до 15 років позбавлення волі. Другий громадянин, який був фігурантом справи, отримав два роки позбавлення волі за хуліганство, оскільки слідство встановило, що співучасником убивства він не є.
А ось убивство пенсіонерки в селі Волошки Ковельського району скоїли два співучасники. Хлопці мали намір пограбувати літню жінку, а коли вона сказала, що грошей не має, – задушили. Обох засуджено до 14 років позбавлення волі.
Емоціям місця немає, а покарання феміда призначає
Працівники відділу, в якому служить капітан міліції Каліщук, виїжджають на всі вбивства – туди, де виявлено труп з ознаками насильницької смерті. Деякі кримінальні справи розслідують із самого початку, інші приймають до провадження вже після проведення частини слідчих дій співробітниками слідчого підрозділу міськ– або райвідділу.
Чи не найважчим у роботі для слідчого є ознайомлювати з матеріалами справи потерпілих. Неважко уявити, як реагують рідні вбитого на фотографії та відео з місця події. Сама ж Тетяна ще з часу навчання звикла спокійно сприймати все, хоч би що доводилося бачити на місці особливо тяжкого злочину. Пояснює, що сприймає все виключно як роботу, де емоціям немає місця.
Після того як справу вже передано в прокуратуру, вона продовжує "прокручувати" все в голові, ділиться подробицями з колегами. Вирок суду не завжди збігається із суб'єктивною думкою слідчого: мовляв, цьому вбивці треба було дати довічне, бо він рецидивіст, вийде з тюрми – може знову скоїти те саме; а цьому, можливо, й не варто було давати найвищу міру, адже навіть потерпілі під час судового засідання просили пом'якшити покарання... Але Тетяна Олександрівна чудово розуміє, що її завданням є якісно провести слідство, зібрати всі матеріали справи, підготувати обвинувальний висновок, де зазначено як пом'якшуючі, так і обтяжуючі вину обставини, – а міру покарання обвинуваченому має право й повинен обирати виключно суд. До того ж, суддя, власне, і виносить вирок, розглянувши матеріали справи...
Жертви ґвалтівників були дуже залякані
У 2009 році Тетяна Каліщук була занесена на Дошку пошани УМВС України у Волинській області. Такої честі удостоєна за відмінні результати роботи в попередньому 2008-му. Тоді саме їй доручили розслідувати дійсно резонансну справу за фактом убивства православного священика в селі Білостік Луцького району. Обвинувачений отримав покарання у вигляді позбавлення волі терміном 15 років.
У той же період Тетяна Олександрівна успішно завершила кримінальну справу за ст. 115 ч.2 КК України за фактом убивства в смт. Дубище Рожищенського району. А також – вельми непросту справу, де двом обвинувачуваним-подільникам інкримінувалися десять фактів зґвалтувань (ст. 152 КК України), а також насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153) і ще й розбій (ст. 187 ККУ).
Основні труднощі полягали в тому, що жертви злочинців були дуже залякані: усім їм погрожували ножем, декому спричинили порізи. Слідчому було дуже непросто переконати бідолашних жінок, що їхні кривдники вже сидять за ґратами й більше нічого їм не заподіють – можна і треба давати покази. Розповідали про пережите потерпілі неохоче, весь час плачучи, а при упізнанні підозрюваних знову-таки лякались – мало не непритомніли... Проте в підсумку слідство повністю довело вину злочинців, і суд засудив одного з них до 10 років 6 місяців позбавлення волі, іншого – до 9 років 6 місяців.
Насамкінець залишається ще раз привітати Тетяну Олександрівну з подвійним святом – Днем слідчого та "днем народження" відділу, – побажавши подальших успіхів у роботі, зірок на погони, щасливого особистого життя і взагалі всього тільки найкращого.
|
