Той факт, що при падінні водонапірної башти біля школи ніхто з учнів не загинув, жителі Дерно Ківерцівського району пов'язують зі святом Благовіщення
Сергій НАУМУК, газета "Волинь-нова"Четвертий урок у Дернівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів добігав кінця. У святковий день усі з нетерпінням чекали закінчення уроків. У другокласників вже завершилася фізкультура, бо уроки в них на п'ять хвилин коротші. Тож о дванадцятій сорок п'ятеро дітлахів разом з вчителькою Лесею Романюк рушили з спортмайданчика до школи. Поруч з шкільним корпусом розташована водонапірна башта. Повз неї діти та дорослі проходять сотні разів на день. Раптом з башти, до якої залишалося кількадесят метрів, ринула вода. Діти кинулися навтьоки назад на майданчик, і в цей момент їх змив потужний кількатонний струмінь води.
- Хтось упав на бровку, діти перелякалися, - розповідає директор школи Ніна Загайна. - Ми одразу завели їх у мій кабінет, бо він розташований на першому поверсі. Викликали швидку допомогу, повідомили батьків і перерахували дітей, чи всі є. Ми переживали, чи з дітьми все добре. Бо, знаєте, почалася паніка. Скажімо, плаче малюк, а коли допиталися чого, то відповів, усі плачуть і я теж. Одна дівчинка дуже перелякалася і кликала вчительку.
Терміново до школи викликали батьків. Не знаючи ситуації, дехто голосив ще від шкільних воріт. На щастя, обійшлося без жертв. Терміново виїхали дві машини швидкої допомоги: власне дернівська та з Цумані. Готувалися залучити навіть шкільний автобус, аби доправляти ним батьків та дітей до лікарні, але в цьому не було потреби.
- Ми надали першу медичну допомогу, - розповідає сімейний лікар Галина Хмілевська. - У кількох дітей є садна, подряпини. Одна дівчинка вибила зуб. Одну дитину мама відвезла до обласної лікарні в Луцьк, а п'ятеро доставлені в Ківерцівську центральну районну лікарню. У дітей важкий психоемоційний стан.
За словами лікарів значне нервове потрясіння не менш важке, аніж незначні фізичні ушкодження. Навіть ті з дітей, які просто бачили це жахливе видовище і вчаться у середніх класах, поприходили додому перелякані.
Здається, головне питання, яке цікавить усіх: чому впала башта? Та наразі ніхто аргументовано ще не відповів на нього. Водонапірна вежа, як і школа, споруджена у 1965 році. З того часу жодних проблем чи перебоїв у роботі обладнання не виникало. Проте, за словами директора школи, взимку у дуже сильні морози вода всередині замерзала і помпувати її було неможливо. Шкільна їдальня, внутрішні туалети потребували води (у школі навчається 321 учень). Тому у суворі зими навколо башти розкладали вогнище, аби розтопити лід всередині. Сліди кіптяви досі видно на понівечених боках вежі. Безперечно, зіграв роль і високий рівень грунтових вод. Яма з-під башти швидко наповнилася водою. Сама башта, до речі, була заглиблена у землю зовсім небагато (до двох метрів) і, очевидно, абияк закріплена. Інше питання, чому башта стояла так близько біля шкільного корпусу, біля доріжки, якою діти ходили на спортплощадку та в туалет. Якби вежа впала в інший бік, то просто розвалила б півстіни шкільного корпусу. І наслідки були б інші. Але ці питання не до директора школи.
Схема дій влади традиційна: НП - перевірки, а не навпаки. Це вже ми бачили на прикладі пересувних цирків та атракціонів. Тож, судячи з усього, тепер почнуть перевіряти водонапірні башти, яких чимало біля шкіл. Подія, на щастя, не стала трагедією, тому ризикнемо припустити, що перевірки пройдуть тільки на Волині. Якби хтось загинув, напевно, перевіряли б по всій Україні.
Той факт, що при падінні водонапірної башти біля школи ніхто з учнів не загинув, жителі Дерно Ківерцівського району пов'язують зі святом Благовіщення
