Віталія Лукашевич, центр пропаганди ГУ МНС України у Волинській областіПід час травневих вихідних восьмикласник Роман Окуневич із села Сокіл Рожищенського району врятував 82-річного односельчанина, який впав у Стир. Зостається лише дивуватися, як хлопчині вдалося витягнути дідуся, який учепившись за відро з водою, так і не випустив його, допоки не опинився на березі. На щастя, купель у ще прохолодній весняній воді не зашкодила ані малому рятівнику, ані його старенькому односельчанинові.
"Дідусь був тяжкий, немов мішок з картоплею"
Роман Окуневич якраз рибалив, коли до берега підійшов Анастасій Рожнюк. Черпаючи воду, щоб напоїти коня, старенький посковзнувся і упав у річку.
– Щодня припинаю коня на лузі й обідньої пори несу йому воду, – розповідає Анастасій Павлович. – Оскільки день обіцяв бути спекотним, вирушив до Стиру, щоб набрати повне відро. Інколи черпаю воду прямо з чайки (човна – авт.), проте того дня чомусь спинився біля берега. Тільки наповнив відро, а воно й потягнуло мене у воду. Так і хлюпнув з головою – ледве вдалося ковтнути повітря. Біля берега замулене дно, глибина метрів зо три та ще й вода вирує – тож ніяк не вдавалося вибратися. – Якби хоч гілка яка – ухопився б, – бідкається Анастасій Рожнюк.
Романову увагу привернув гучний плеск, немов щось тяжке упало у воду.
– Подивився, а там дідусь у воді! – хвилюючись, переповідає школяр. – Я миттю до нього. Ускочив у воду і давай тягнути його за руку, а потім за комір ухопив. Дідусь відкрив очі, ухопив повітря. Я намагався притягнути його ближче до берега, а він був тяжкий, немов мішок з картоплею. Зрештою ухопив старенького за комір і витягнув його на сушу. І лише тоді побачив, що дід міцно затис у руках… повне відро води й молоток.
– Тоді навіть не встиг обміркувати, що відбувається – усе сталося, як уві сні, – розповідає далі Ромчик. – Коли дідусь почав гучно бухикати на березі, викашлюючи воду, мені стало страшно. Я на мить уявив, що я також міг би піти на дно – часто чув, що потопельник здатен потягнути під воду будь-кого, хто неправильно його рятуватиме. Крім того, на цьому місці траплялися трагедії – кілька років тому тут потонув чоловік, який напідпитку рушив купатися. Його тіло сильна течія віднесла далеко звідсіля.
Хвилювання й моторошні розповіді односельчан роїлися в голові. Роман перепитав у старенького, чи здатен він самотужки дістатися додому, й почувши ствердну відповідь, прожогом кинувся додому.
– Не минуло й півгодини, як Ромчик пішов рибалити, аж дивимося йде додому увесь мокрий, у багнюці, – пригадує хлопчикова бабуся Галина Окуневич. – Було, хотіла нагримати на нього, що забруднився, а він хлипає: "Я діда врятував!" і аж труситься. Мерщій відправила малого у хату переодягатися.
– Ми спочатку навіть не повірили синові: думали, щось нафантазував, – долучається до розмови Ромчикова матір Інна. – Проте сусідка, яка поралася на городі неподалік місця, де усе відбувалося, усе підтвердила. Вона бачила, що біля річки хтось борсається, а коли прибігла туди, Ромчик якраз витягнув діда з виру.
– Ми дуже хвилювалися за сина, – додає Інна. – Ще у дворічному віці ледь не потонув Ромчиків старший брат. На щастя, йому допомогли сусіди. Тож не зважаючи на те, що усе відбулося і Ромчик перебував поза небезпекою, тривожили думки, а що, якби трапилося непоправне?..
– Якби не мужній школяр, – додає Анастасій Рожнюк, – вода віднесла б мене далеко, а боротися із сильною течією, навряд, чи вистачило б сил. Глибина річки у тому місці сягає трьох метрів, течія потужна із сильними вирами (водоворотами). Спасибі малому, якби не він, напевно, не було б мене досі.
"Подвигами не хизуються, але про них потрібно знати"
Про пригоду на Стиру Роман нікому у школі не розповів. – Не хотів, щоб на мене всі звертали увагу, я цього не люблю, – пояснив підліток.
Вчителі й однокласники дізналися випадково.
– Про те, що Роман Окуневський врятував на річці односельчанина, випадково дізнався директор школи від матері хлопчика. А оскільки після вихідних у школі проводимо, так званий, урок політінформації, говорили про подвиги, про те, що ними не хизуються, проте знати про них необхідно, – розповідає класний керівник Тетяна Музичук. – Саме під час цього уроку ми й викликали Романа до дошки. Звісно, він не усе нам повідав, кожне слово буквально "витягували" – наш юний герой неговіркий і дуже скромний.
– Наш Роман у тій ситуації вчинив би саме так, а не інакше. Він дуже відповідальний, а, крім того, не зважаючи на невисокий зріст та дрібну статуру, хлопчик бере участь у спортивних та туристичних змаганнях. Дружба зі спортом не минає даром, як, до речі, й уроки з безпеки життєдіяльності. Можливо, ще й тому Ромчик не розгубився у відповідальну хвилину.
– Ми намагалися його розпитати детальніше після уроку, а Рома скромно відповідав, що просто допоміг людині вибратися з річки, – долучаються до розмови однокласники.
– Він – молодець! Ми пишаємося його вчинком. На нього завжди можна покластися, – одноголосно запевняють вони.
– Звісно, усе могло б скінчитися й не так благополучно, – додає Тетяна Музичук. – Щоб врятувати людину із повноводної ріки з сильною течією не кожному дорослому стане сил.
"Вода не прощає безпечності"
Погоджуються з педагогами й рятувальники: вода не прощає безпечності. Практично щороку з настанням спеки оперативні зведення буквально рясніють повідомленнями про нещасні випадки на воді. Наприкінці травня, купаючись, потонув підліток, а у Камінь-Каширському районі односельчани виявили на дні ставка тіла двох маленьких дітей. Як з’ясувалося, братик з сестричкою заготовляли на березі водойми лепеху.
Як зазначив начальник головного управління МНС України в Волинській області генерал-майор служби цивільного захисту Володимир Грушовінчук, потрапляють у біду навіть ті, хто вміє добре плавати, проте ігнорує правилами безпеки.
– Варто пам’ятати, що першою умовою безпечного відпочинку на озері, річці або ставку є вміння плавати, – зазначив Володимир Грушовінчук. – Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу тому, хто потрапив в біду.
– Рятувальники, як ніхто знають, скільки зусиль необхідно докласти для того, щоб евакуювати потерпілих із задимленого приміщення, винести з води, врятувати з-під завалів чи деінде. Тому й гідні називатися героїчними випадки, коли завдяки рішучості та впевненості пересічних громадян вдається врятувати людське життя.
До речі, кандидатуру Романа Окуневського працівники підрозділів МНС області запропонують на Акцію "Герой-рятувальник", за підбиттям підсумків якої щороку напередодні Дня рятівника (17 вересня) вшановують як професійних рятувальників, так і громадян, які в умовах надзвичайних подій прийшли на допомогу ближньому.
