Категорії розділу

Цвях номера [16]
Найцікавіше!
"Стояти!" [31]
Актуально [18]
Підсумки [2]
Реалії [9]
Суд та діло [4]
Позиція [1]
Корисно [5]
Знай наших! [7]
Така служба [10]
Люди в погонах [24]
Ветерани [8]

Статті

Головна » Статті » Цвях номера

Міліцейська красуня з Луцька ловить наркоторговців
Автори досить відомої пісні "Красавицы могут всё" з репертуару Валерія Меладзе водночас і не помилились, і написали зовсім не про те. Саме такий висновок зробив кореспондент "Резонансу" після розмови з оперуповноваженим сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків Луцького міськвідділу УМВС України у Волинській області старшим лейтенантом міліції Тетяною Кротік. Ця красуня дійсно може все – і перемогти у фотоконкурсі, і поліпшити в очах сильної статі імідж міліції, і піти вночі в патруль, і знайти та затримати збувача наркотиків чи іншого небезпечного злочинця.

"Ніхто не вірив, що я міліціонер"
На запитання, чому вирішила присвятити себе саме службі в органах внутрішніх справ, Тетяна відповіла, що їй подобається виконувати обов'язки, покладені на міліцію, допомагати людям, бути корисною державі. Вона прагне досягнути в нинішній роботі якомога більших успіхів, зробити вдалу кар'єру. А ще їй подобається і личить міліцейська форма, що, власне, й підтверджує третє місце, зайняте у всеукраїнському фотоконкурсі "Міліцейська красуня".
Та про конкурс трохи згодом – спершу слід розповісти, як красуня розпочала службу в міліції. Дорога до цього була довгою і тернистою. Закінчивши географічний факультет Волинського національного університету ім. Лесі Українки, Тетяна Кротік спершу цілий рік працювала в роті судової міліції "Грифон" на вільнонайманій посаді. Тільки потому пройшла навчання у Волинському училищі професійної підготовки працівників міліції, по закінченні якого була призначена на посаду дільничного інспектора міліції СДІМ Луцького МВ УМВС України в області.
Служила на дільничному пункті міліції №1. Колеги без застережень прийняли у свій бойовий і згуртований колектив, дбайливо навчали всіх азів – як потрібно ходити на виклики, проводити опитування громадян, приймати їхні заяви, здійснювати примусові приводи і багато іншого...
Напрошується питання: як сприймали таку красуню в міліцейській формі громадяни?
– Ніхто не міг повірити, що я міліціонер, – з усмішкою згадує Тетяна. – Постійно просили пред'явити посвідчення. Деякі літні громадянки, після того як я вже пішла з квартири, телефонували на опорний пункт – запитували, чи справді така працює дільничним інспектором міліції. А коли звикли, зустрічали мене привітно, часто пригощали кавою або чаєм. І я, зі свого боку, завжди ставилася до людей приязно, з повагою.
Вона увійшла в роль офіцера міліції швидко і вдало, зокрема не мала труднощів із підобліковим елементом: могла вплинути на будь-кого, хоч сімейного дебошира, хоч раніше судимого громадянина. Повчала, настановляла, застерігала – і це мало результат.
У секторі дільничних інспекторів міліції Тетяна Кротік прослужила два місяці. Проте з однієї нежіночої служби перейшла в іншу – сектор боротьби з незаконним обігом наркотиків. Але тут ось уже майже два роки працює нарівні з колегами-чоловіками, успішно виконує будь-які завдання й зовсім не нарікає на долю.

Важко, зате цікаво
Нинішній напрям роботи, за словами Тетяни, дуже важкий, специфічний, зате вельми цікавий і різноманітний. У секторі БНОН Луцького МВ УМВС трудиться загалом шість чоловік. Для єдиної представниці прекрасної статі колеги-мужчини є хорошими друзями, котрі завжди допоможуть у будь-якій ситуації. Очолює СБНОН Руслан Гамольчук – наймолодший начальник підрозділу в міськвідділі. Руслан Віталійович докладає дуже багато зусиль, щоб саме його колектив був найкращим. Підлеглі, у свою чергу, стараються чітко виконувати його вказівки, сумлінно нести службу, допомагати один одному. Завдяки цьому робота колективу СБНОН є досить ефективною.
Тетяна Кротік не пригадує, чи випадало під час служби у СДІМ розкривати злочин. А ось на нинішній посаді пройшла вже через усе – найрізноманітніші оперативно-розшукові заходи, затримання підозрюваних, обшуки... Немає мови про звільнення від інших обов'язків міліціонера: робота Тетяни – це і нічні чергування, і нічні патрулі, й охорона громадського порядку під час новорічно-різдвяних свят, концертів, футбольних матчів...
Цікаво, що до жінки-міліціонера, яка охороняє громадський порядок, ставляться значно краще, ніж до чоловіка: говорять компліменти, запитують, чи можна познайомитися, цікавляться, як служба. Але це добропорядні громадяни, а оперуповноваженому сектора БНОН, ясна річ, доводиться тісно спілкуватись і з торговцями наркотиками, і з їхньою клієнтурою – наркозалежними; причому останні практично всі є інфікованими…
Були у практиці Тетяни Кротік і факти опору їй як працівникові міліції. Так, одного разу молода жінка, підозрювана у збуті наркотиків, під час затримання на місці злочину пробувала вирватися і втекти, порвала куртку Тетяниному напарнику. А коли її помістили в ІТТ, Жанна (ім'я змінено – авт.) написала до прокуратури скаргу на працівників міліції, яку перевірка визнала абсолютно безпідставною.
Втім, навіть попри згаданий інцидент, Тетяна і допомагала затриманій, і провела з нею багато бесід. Суд засудив громадянку за збут наркотиків до позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку, оскільки у Жанни є маленька дитина. Згідно з вироком вона пройшла примусове лікування в обласному наркодиспансері. А Тетяні весь час обіцяла, що схаменеться, покине вживати наркотики і почне нове життя. Проте після лікування взялася за старе...

Хитрують, симулюють, дітей і молодь втягують
Якби ж то вищезгадана Жанна була винятком. Однак усі наркозалежні присягаються: "Я більше не буду!" – й обманюють. Покинути вживати наркотики надзвичайно важко, і Тетяна, на жаль, не пам'ятає випадку, щоб хтось дотримав слова й вирвався з лещат "білої смерті".
Незважаючи на це, вона завжди ставиться до затриманих наркозалежних із дивовижною людяністю. Начальник сектора іноді навіть сварить Тетяну: "Ви що їм – Мати Тереза?" Проте для неї залишаються насамперед людьми, котрі потребують допомоги, навіть ті, хто опустився на самісіньке дно.
За словами опера, збувачів наркотиків штовхає на злочини не тільки те, що ця справа дуже прибуткова. Злочинці чомусь надіються на лояльність правоохоронців і сподіваються уникнути покарання. Тим більше, наркозалежні громадяни є людьми дуже хитрими – всі без винятку намагаються ввести працівників міліції в оману, симулюють. Вони не розуміють, що і міліціонери не дурні – знають, як розпізнавати обман, як діяти в будь-якій ситуації.
Найстрашніше, що торговці наркотиками втягують у наркоманію молодь, дітей. Тож постійним і важливим обов'язком служби БНОН є профілактична робота – зокрема лекції у середніх і вищих навчальних закладах. До речі, займаються цим два співробітники – сам начальник сектора і Тетяна Кротік. Тетяна Василівна стверджує, що підлітки – з усім їхнім важким віком – слухають її уважно і питання задають лише по суті: чим шкідливі екстезі чи амфетамін, яке покарання загрожує за вживання чи збут наркотиків. Хоч би що там, а міліцію поважають. А такі працівники як старший лейтенант міліції Кротік поліпшують її імідж усією своєю поведінкою…

Призовим місцем була шокована
Про фотоконкурс "Міліцейська красуня" Тетяна Кротік вичитала в газеті "Іменем Закону" ще перед новим 2009-м роком. І надіслала туди електронною поштою своє фото передусім з цікавості. На призове місце навіть не сподівалася. Просто хотілося, щоб фото надрукували і щоб його побачили колеги з інших регіонів України, з якими Тетяна навчалась у Волинському УПППМ – а були там курсанти з Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та інших областей. Тим більше, спілкуватися з ними в Інтернеті оперуповноважений сектора БНОН часу не має – в "Однокласниках", "Вконтакте" абощо навіть не реєструвалася.
Минуло два, три місяці, півроку – а фото Тетяни в газеті все не друкували. Зрештою влітку, прибувши до Києва вступати до КНУВС, лучанка поїхала на вулицю Пилипа Орлика і зайшла до редакції. Запитала: "В чому річ, може, я для Вашого конкурсу не підходжу?" Їй відповіли: "Ну що Ви!" Виявилося, що лист із фотографією Тетяни на e-mail редакції чомусь не надійшов. Тоді конкурсантка залишила в редакції паперове фото, яке взяла з собою до столиці. І буквально через два тижні портрет красуні з Луцького міськвідділу нарешті був надрукований.
Їй одразу почали дзвонити друзі, казати "Молодець! Ми за тебе вболіваємо!" Багато хто запитував, куди треба телефонувати або відправляти SMS-повідомлення на підтримку Тетяни Кротік. Вона відповідала, що народне голосування умовами конкурсу не передбачене – долю призових місць вирішуватиме журі.
"Іменем Закону" Тетяна передплатила на адресу батьків, які проживають у селі, і так сталося, що газети з підсумками конкурсу… не бачила на власні очі ще й досі. Дізналася про своє третє місце після того як із Києва з редакції зателефонували в Управління МВС України в області, звідти був дзвінок заступнику начальника з кадрового забезпечення Луцького МВ УМВС, той сказав начальнику СБНОН, а вже Руслан Віталійович подзвонив на мобільний "винуватиці". Вона саме знаходилася на завданні. Почувши радісну звістку, була шокована...
Звісно, всі колеги вітали Тетяну і казали, що нітрохи не сумнівалися в її успіху. Начальник сектора сказав: "Аякже, найкращі кадри – в БНОНі!" Тетяну привітали і перший заступник начальника міськвідділу, колишній начальник ВБНОН УМВС Василь Ковальчук, і нинішній заступник начальника ВБНОН УМВС Володимир Геніровський, і багато-багато працівників міліції та просто знайомих.

На її місці мав бути брат?
Нині Тетяна Кротік заочно навчається на першому курсі юридичного факультету Київського національного університету внутрішніх справ. У подарунок на Тетянин день – він же День студентів – цьогоріч отримала… іспит, який склала на "5". При цьому вже з восьмої години ранку почала приймати поздоровлення, а в підсумку нарахувала 87 дзвінків на мобільний – більше, ніж у День народження, який святкувала 9 січня. Одногрупники теж привітали єдину Тетяну в групі – були і квіти, і подарунки. Після іспиту відзначили Тетянин день у кафе. А торік, попри те що свято випало на неділю, в особового складу СБНОН міськвідділу був робочий день. Добре, хоч попити чаю із солодощами вдалось, як і підозрюваних у злочині затримати.
Авжеж, на такій нежіночій службі важко, і безперечно, вона втомлюється. Знімати втому, відпочивати допомагають театр, книги, спілкування з друзями. Якщо ж випадає вихідний, Тетяна їде у село до батьків.
Красуня-опер стверджує, що завдяки батькам і стала офіцером міліції. Саме ці найрідніші люди їй дуже допомогли, неабияк підтримали. І тато й мама були тільки за те, щоб донька служила в органах внутрішніх справ. Зараз за неї весь час хвилюються, зате дуже нею гордяться.
У їхній родині більше ніхто не носить погони. Взагалі-то свого часу про службу в міліції мріяв молодший брат Тетяни Петро. Та треба ж було статися такому, що нелегка доля міліціонера судилась не брату, а сестрі! Втім, Петро, який працює фінансистом, за Тетяну теж дуже радий, постійно телефонує їй і цікавиться, як справи...
Остап АНАТОЛЬСЬКИЙ, газета "Резонанс"
Категорія: Цвях номера | Додав: nekrot (29.01.2010)
Переглядів: 2833 | Теги: БНОН, міліцейська красуня, профілактика, збут наркотиків, Луцький МВ УМВС, наркозалежні, імідж міліції

Пошук по сайту

Про нас

Друзі сайту