Луцьк сколихнула звістка про жахливу подію – 35-річний грабіжник задушив двох дівчат. Жорстокий душогуб виявився рецидивістом, причетним до цілого ряду грабежів. Та після подвійного вбивства йому більше не вдалося погуляти на волі і скоїти ще один чи декілька злочинів. Негідника затримав… цивільний громадянин – 21-річний Віталій Воробей, який не розгубився в несподіваній ситуації, не побоявся можливого опору зловмисника і виявив не лише мужність, а й силу та спритність. Віталій працює столяром на меблевій фірмі. Навчався в технічному університеті за спеціальністю "Автоматизація виробництва", проте на другому курсі мусив залишити ВНЗ через сімейні обставини. Загиблих, Аллу і Меланію, знав мало. Обидві були подругами його дівчини – Тетяни. Втрьох навчалися в медучилищі, жили в одній кімнаті в гуртожитку, а після закінчення навчання разом найняли помешкання (половину будинку) в Луцьку. Міля та Алла працювали за фахом – медсестрами: одна в хосписі, інша у травматологічному відділенні обласної дитячої лікарні. Обом минув лише 21 рік. Їхній убивця, як уже з’ясували правоохоронці, приїхав на Волинь із міста Жовті Води Дніпропетровської області до знайомої, з котрою тривалий час листувався. Того фатального вечора він проходив по вулиці Клима Савури й у вікні одного з будинків побачив дівчину. У голові відразу назрів злочинний план… Довго не роздумуючи, постукав у двері, а коли йому відчинили – накинувся на дівчину та почав вимагати гроші. Зрозумівши, що не отримає бажаного – задушив бідолашну. Додому повернулася її подруга, яку негідник теж убив. Урятувати Меланію чи покликати на допомогу не було кому: в другій половині будинку живе старенька бабця, яка нічого не чула й не бачила. Третя жителька найманої квартири, Тетяна, працює дистриб’ютором відомої компанії – виробника косметики. Того дня вона побувала у відрядженні в Рівному, а повернувшись, запропонувала своєму хлопцю Віталію піти разом на концерт, що проходив на Театральному майдані. Віталій також цілий день займався своїми справами і в центр міста прийшов, коли концерт уже закінчувався. Алла залишилася вдома, готуючись до нічного чергування в лікарні, а Міля була на майдані разом з Танею, проте змерзла і пішла додому, не діждавшись закінчення дійства. Звідки дівчині було знати, що на квартирі на неї чекає смерть... Коли музиканти закінчили виступати, Віталій провів Таню додому. Підійшовши до її будинку, вони помітили щось незрозуміле: двері їм ніхто не відчиняв, але відчувалося, що у помешканні хтось є. Світло на кухні було вимкнене, хоча зазвичай о цій годині воно там завжди горіло. Молода пара подумала, що Алла вже поїхала на роботу, а Міля, можливо, лягла спати. Проте на їхній стук у вікно ніхто не відповів, а мобільник Меланії на дзвінок озвався лише гудками. Підійшовши до дверей, Віталій побачив на снігу краплі крові. Не здогадуючись, що ж трапилося, припустив, буцім це побилися до крові сусідські коти. Проте біля входу лежали також рукавички і тапочок Мілі... Віталій зазирнув у відчинену кватирку – і почув, як у кімнаті зашаруділа чиясь болонієва куртка. Потягнув на себе штору – і побачив, що в кімнаті хтось лежить біля ліжка на підлозі. Тут чиясь рука штовхнула хлопця в обличчя – той тільки встиг помітити на пальці золоту печатку. Ні Алла ані Міля такого не носили... Він кинувся до дверей, вибив замок. Невідомий був уже там, біля виходу з помешкання, – хотів утекти. Хлопець навалився на двері з двору і гукнув Тані, яка розгублено стояла збоку, щоб подзвонила в міліцію. Раптом Віталій почув, що невідомий лізе через вікно і кидається навтіки. Не вагаючись, кинувся за ним, наздогнав, повалив на землю і заламав. Бойовими єдиноборствами він не займався, проте впорався. Згодом зізнався кореспондентові "Резонансу", що якби тієї миті достеменно знав, із яким душогубом має справу, – тому негіднику дісталося б значно дужче... Мимо проходила компанія хлопців – і затриманий, сподіваючись вийти сухим із води, здійняв крик: "Рятуйте, б'ють, гроші забирають!" Одначе номер не пройшов. "Він заліз у чужу хату!" – пояснив Віталій. Хтось із перехожих зазирнув до помешкання дівчат – і крикнув, що там лежать трупи. Те саме виявили, прибувши на Тетянин виклик, і працівники міліції. Підозрюваний пробував заперечувати свою причетність до жахливого злочину, проте внаслідок слідчих дій під тиском неспростовних доказів зізнався у скоєному. Нині затриманий перебуває під вартою. Працівники міліції вже встановили, що він причетний до шести фактів грабежів. Віталій згодом удруге бачив його біля помешкання під час відтворення. Годилося б написати "біля помешкання Тетяни", але вона після страшної трагедії переїхала на іншу квартиру – не могла залишатись у будинку, де вбито двох її найкращих подруг. Начальник Управління МВС України у Волинській області генерал-майор міліції Віктор Швидкий нагородив Віталія Воробея за виявлений героїзм іменним годинником. Також направлено подання на відзначення державною нагородою та заохочення правами міністра внутрішніх справ. Цей випадок підштовхнув Віталія до рішення піти на навчання в заклад системи МВС. Немає сумніву, що по його закінченні нашого героя очікує служба в органах внутрішніх справ. Зазначимо, між іншим, що в міліції вже багато років працює дядько Віталія – Іван Васильович Поторась, заступник начальника слідчого управління УМВС України у Волинській області. Олександр НЕКРОТ, Юлія СІЛІЧ
