Головна » 2012 » Липень » 11 » «Мовний закон»: облрада не стала ганьбити волинську громаду ще раз
19:30
«Мовний закон»: облрада не стала ганьбити волинську громаду ще раз
Олег ДЕМЧЕНКОГолова Волинської обласної ради Володимир Войтович в інтерв’ю ВОДТРК висловив думку, що позачергова сесія облради, яку було призначено на 10 липня і на яку було винесено питання про ситуацію, що склалася в Україні через прийняття «мовного» закону, не відбулася з об’єктивних причин. Про це 11 липня повідомляє офіційний сайт Волиньради.
Напередодні в сесійному залі облради зареєструвалося 37 депутатів, що недостатньо для кворуму. Відповідно, 10 липня не було прийняте ще одне (чи, може, два) звернення щодо неприпустимості другої державної мови, наступу на українську мову і так далі і таке інше.
Звісно, попіаритись на мовному питанні затятим опозиціонерам це не завадило. Автор проекту звернення Олександр Пирожик, депутат від «Свободи», заявив, буцімто Верховна Рада «без врахування думки громади цинічно і нахабно просуває закон. Вона кинула нам виклик і нам необхідно його прийняти», а також назвав прізвища тих волинських депутатів, які голосували за закон. Ігор Гузь із «Фронту змін» висловився: «Те, що Клімчук, Башкаленко, Войтович і вся ця братія – боягузи, це зрозуміло давно», – заявляючи, що влада області навмисно «провалила» сесію. Борис Загрева («Єдиний центр») вважає, що прийняття мовного закону – «перший крок до знищення незалежності України». Він запропонував дописати це речення у звернення та відправити його Президенту України, Раді національної безпеки та оборони та в Генеральну прокуратуру.
Більше того, заяву таки було прийнято і направлено до Президента України, Генерального прокурора, секретаріату Ради національної безпеки. Тільки, звісно, не від Волиньради, а від групи депутатів. І рішення зборів депутатів-опозиціонерів має лише політичне, а не юридичне значення...
Та повернуся до голови облради В.І. Войтовича, який нагадав, що на минулій сесії депутати обласної ради уже висловили свою позицію, прийнявши два рішення стосовно мовної політики, а зокрема: - Про звернення Волинської обласної ради щодо недопустимості запровадження в Україні другої державної мови та наступу на українську мову як конституційно закріплену єдину державну; - Про звернення депутатів Волинської обласної ради до обласних, Київської та Севастопольської міських рад щодо утвердження та розвитку української мови як державної.
Володимир Войтович наголосив, що депутати були одностайними у тому, що в Україні має бути єдина державна мова – українська. І в їхніх зверненнях чітко заявлена позиція, щоб Верховна Рада не допустила прийняття Законопроекту «Про засади державної мовної політики» і щоб Президент у разі прийняття скористався правом вето.
Мушу зауважити, що слова голови Волиньради – свята правда.
Хочу також нагадати – а для когось уперше повідомити – зміст одного з тих звернень, а саме «щодо недопустимості запровадження і бла-бла-бла».
«Ухвалення Верховною Радою України в першому читанні провокативного, авантюрного та антидержавного за своєю суттю законопроекту №9073 «Про засади державної мовної політики» викликає глибоке обурення Волинської громади», – йдеться в документі.
На жаль, ЩО в даному законопроекті авантюрного, провокативного та антидержавного, громадянам залишається тільки здогадуватися.
«Зазначений проект закону містить норми, відверто спрямовані на мовний розкол української нації та встановлення чіткого мовного поділу засобами державного примусу», – заявляє Волинська обласна рада.
Заявляє знову ж таки цілком бездоказово.
«Насправді проблеми другої державної мови в Україні не існує. Вона штучно створюється деструктивними антиукраїнськими силами, що збурює соціальну напругу в нашому суспільстві, не сприяє політичній стабільності, порозумінню та суспільній злагоді», – далі йдеться у зверненні.
Так і хочеться запитати депутатів облради: шановні, а про що це ви взагалі говорите? Вам часом червневе сонечко голови не понапікало? Чи, може, вас у буфеті ради блекотою потруїли? Ви бачили в законопроекті №9073 «Про засади державної мовної політики» хоч слово про другу державну мову в Україні? Там якраз чітко написано, що державна мова ОДНА!
«В Україні не існує перешкод чи заборон для вільного розвитку мов національних меншин», – цинічно заявляють обранці волинської громади.
Неправда. В Україні закрито сотні шкіл з російською мовою викладання, заборонено будь-які мови нацменшин у кінопрокаті, рекламі... І вкрай малоймовірно, щоб наші волиньдепи про це не знали.
Облишу переповідати той зразок словоблудства, а також маніпулювання історичними фактами та їх перебріхування, який 21 червня видала за думку всієї волинської громади Волиньрада. Зазначу лише, що закінчується звернення про неприпустимість словами «у нас – єдина українська нація, єдина Українська держава, єдина українська державна мова».
Постає питання: а єдиного фюрера у нас немає? Можливо, волиньдепи хочуть, щоб був, і мають на цю роль гідного претендента?
Напрошується висновок, що пан Войтович має цілковиту рацію: Волинська облрада вже сказала щодо мовного питання і «мовного закону» все, що могла.
І 21 червня вже так зганьбила волинську громаду на всю Україну, що повторювати ще раз 10 липня було зайве.
Поїде тепер Ковальчук з Маневич або Поліщук із Любешова до родичів на Донбас, у відрядження до Одеси чи на курорт у Крим – і що йому казати, як місцеві жителі називатимуть «бандерівцем», колючи очі зверненнями Волинської облради? Як довести, що ти не нацик і не заперечуєш проти гарантованого Європейською хартією права одесита, донеччанина чи кримчанина на рідну мову – чи то гагаузьку, чи кримськотатарську, чи російську?
