Категорії розділу

Факти та коментарі [54]
Історія Русі-України [9]
Землепис (географія) [3]
Шевченкіана [4]
Правда про "вурдалака" Тараса Шевченка
Просто політика [8]
Православіє і його вороги [5]
Святе і грішне [19]
Євроатлантизм [6]
Мовне питання [17]

Блог

Головна » 2010 » Квітень » 6 » Воскресіння Христове і Світла седмиця
17:17
Воскресіння Христове і Світла седмиця

Олександр ВОЛИНСЬКИЙ
Увесь цей тиждень – із 4 по 10 квітня – християни святкують Світлу седмицю як одне велике свято Воскресіння Христового, Пасхи. Отці Церкви і 66-е правило VI Вселенського Собору велять віруючим протягом усієї Світлої седмиці в храмах вправлятись у псалмах та співах духовних, торжествуючи і радіючи про Воскреслого Господа.

Богослужіння на Світлій седмиці здійснюються при відчинених царських вратах – на знак того, що Господь Своїм Воскресінням відчинив віруючим двері раю. Вони залишаються відчиненими й після богослужіння, починаючи з першого дня Пасхи, всю седмицю і зачиняються тільки в суботу перед 9-ою годиною.
Христос воскрес після єврейської Пасхи – свята, встановленого на честь звільнення ізраїльського народу з єгипетського рабства. Воскресіння Христове стало новою Пасхою – радістю звільнення від рабства смерті.
Христос переміг смерть. За трагедією смерті настає тріумф життя. Після Свого воскресіння Господь усіх вітав словом "Радійте". Смерті більше немає.
Отже, значення воскресіння Христа для людства робить Пасху найбільш значним торжеством серед усіх інших свят – Святом Свят і Торжеством із Торжеств.
Нічне пасхальне богослужіння пронизане оптимізмом. Кожне читання і піснеспів вторить словам огласительного слова святителя Іоанна Златоуста, котре читається вже тоді, коли за вікнами православних храмів прокидається ранок: "Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?"
"За висловом святителя Мелітона Сардийського, Іісус Христос – "початок невимовний і кінець незбагненний", Альфа і Омега життя всього світу в цілому й кожної людини окремо, тому що Ним створений всесвіт, Ним здійснене спасіння, і Він прийде судити живих і мертвих.
За часів до Втілення, Страждань і славного Воскресіння Христового людство, усвідомлюючи неминучість смерті, призвичаїлося до неї, і більше того, як говорить пророк Ісайя, уклало з нею союз (Іс. 28: 15). Не бажаючи протидіяти гріху, людство підкорилося йому.
Але обранці Божі зберегли віру в спасіння від тотальної влади смерті, ця віра вселяла надію, надихала на праведне життя, надавала зміст людському буттю. І у призначений Богом час (Рим. 5: 6) Господь наш Іісус Христос втілився, помер за нас і воскрес, здійснивши сподівання праведників. Для всього людства почалося життя, вільне від смерті. Відтепер хвороби, страждання і смерть не мають цілковитої влади, не наводять страху, не вселяють у нас почуття безпорадності, притаманне старозавітній людині. І нам не потрібно укладати союз зі смертю, тому що гріх перемагається вірою, а смерть у Бозі веде до Воскресіння з Ним.
Великодня радість християн набуває своєї повноти в надії особистого воскресіння з мертвих, яке Церква проголошує у словах "Символу віри": "Чекаю воскресіння мертвих і життя майбутнього віку".
Христос – Первісток з померлих, і настане час, коли в Ньому всі оживуть (1 Кор. 15: 22)!
Істина ця настільки значуща, що без неї все втрачає зміст, усе знецінюється, все заступають розпач і зневіра. "Якщо нема воскресіння, то нема і Бога, нема Промислу", – говорить преподобний Іоанн Дамаскін ("Точний виклад...", 4.37)", – мовить у своєму Пасхальному посланні Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир, Предстоятель Української Православної Церкви.
"Цієї світлосяйної ночі ми перебуваємо у життєстверджуючій спільній радості, адже подія, що сталася багато століть тому поблизу древнього Єрусалима, стосується кожного з нас. Більше того, Воскресіння Христове має воістину вселенське значення, бо через нього Спаситель дарував можливість знайти благодатну єдність з Богом кожному, хто відгукнеться на Його заклик: "Прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу" (Мф. 25: 34).
Тому нині ми вигукуємо разом зі святителем Іоанном Златоустом: "Ніхто не ридай про своє убозтво, бо для всіх настало Царство!". Святкуючи Світле Христове Воскресіння, ми свідчимо про правоту цих слів, бо кожна людина, навіть найостанніший грішник, відкуплений кров’ю Христа, має надію на спасіння. За наші гріхи, як і за гріхи всього людського роду, заплачено дорогоцінною кров’ю Розп’ятого. Щоб прийняти плоди Відкуплення, потрібно мати віру і хреститися (див.: Мк. 16: 16). Більшість народу нашого хрещені, але як же мало тих, хто має віру, здатну змінити життя.
Зміна життя у Христі не означає лише зміну на краще. Це радикальна зміна, що приводить людину до торжества життя і повноти буття (див. Ін. 10: 10) як у нинішньому перебуванні на землі, так і у віці грядущому.
І свято Великодня допомагає нам ясно відчути нерозривний зв’язок не тільки з подіями двотисячолітньої давнини, але й з майбутнім торжеством "правди вічної" (пор.: Дан. 9: 24), коли "Бог буде все у всьому" (1 Кор. 15: 28). Ми вчимося бачити в людській історії здійснення задуму Творця, усвідомлюючи глибину "багатства і премудрості й відання Божого" (див.: Рим. 11: 33), якими Всещедрий Творець веде людство до спасіння", – мовиться у Великодньому посланні Патріарха Московського і всієї Русі Кирила архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Руської Православної Церкви.
"Ми не можемо не помітити того, що світ, який лежить у злі (1 Ін. 5: 19), став із ще більшою завзятістю заперечувати християнські цінності, що під гаслом гуманності й свободи відбувається витіснення християнських засад із суспільного життя, – сказано в посланні Блаженнішого Володимира. – Величезна рекламна індустрія безупинно працює на те, щоб зробити гріх більш барвистим, яскравим, привабливим, бажаним. Для багатьох сенсом життя стає гріх у своїх різноманітних проявах. Прагнучи до нього, люди готові багато чим жертвувати, у тому числі і своєю совістю. Змагання заради досягнення хибних благ породжує розділення у всіх сферах людського життя; між людьми зростає відчуження, якого не повинно бути, тому що це суперечить Божественному замислу про людину і духові євангельської любові.
Але Свята Церква, наслідуючи свого Главу Господа нашого Іісуса Христа, протистоїть цьому розділенню й закликає всіх до збереження єдності (Єф. 4: 3). Ні політичні, ні економічні, ні національні, ні будь-які інші інтереси не можна ставити вище за наше єднання з Христом і у Христі. При цьому потрібно пам’ятати, що єдність не повинна досягатися поступками й догоджанням гріху, що суперечить засадам євангельської Істини, але має будуватися на фундаменті однієї віри, одного духу (1 Кор. 1: 10). Нехай у всьому нами керує Любов, Яка розіп’ялась за нас і воскресла!
Євангеліє – Блага вість про Воскреслого Христа – буде проповідане, як говорить Святе Письмо, "по всьому світу, на свідчення усім народам" (Мф. 24:14). Проповідниками ж Євангелія є всі доброчесні християни. Не правильно думати, що Слово про Бога мають нести лише священики або богослови. Де б людина не трудилася: чи то лікарем, учителем, військовим, політиком, робочим біля верстата, селянином у полі, кухарем, студентом чи журналістом, якщо ти вважаєш себе християнином, – ти відповідальний перед Богом і перед людьми не тільки за свій труд, а й за те, як сприйматимуть Церкву ті, хто ще не прийшов до віри, не визначився у своєму духовному виборі. А найкраща проповідь – це наше життя, сповнене духу миру й терпіння, прагнення до любові й правди.
Український народ сьогодні переживає непрості часи. Економічні й політичні негаразди призвели до того, що багато хто зневірився у справедливості, озлобився, палає зловтіхою і жадобою помсти. Багато хто замкнувся в собі, став байдужим до інших. Але хіба можливо за такого стану душі творити, будувати життя? Хіба можна зло перемагати злом ? "Ні, – говорить святий апостол Павел. – Не бувай переможений злом, а перемагай зло добром!" (Рим. 12: 21). Але де взяти сили, запитаєте ви, для виконання Заповідей Спасителя? – Відповідь ясна: Той, Хто закликає нас до довершеного добра, Той і подає необхідні для цього сили. Тільки б ми самі захотіли не тільки слухати Слово Христове, але й виконувати його, бути не пасивними спостерігачами або марнослівними критиками, але справжніми співпрацівниками Христовими і Його святих. Ми повинні просити у Бога сили, "насущного хліба", і не боятися віддавати один одному те, що дароване нам Богом. Нехай кожний замислиться над тим, що він може зробити, щоб полегшити життя ближнього, щоб мир став хоч трохи добрішим. Станьмо сумліннішими й відповідальнішими, стараннішими і працелюбнішими, відкинемо будь-яку неправду, сварки й наклепи, будьмо уважнішими до потреб інших, будьмо милосердними і співчутливими. І нехай у всім цьому нам допоможе Воскреслий Христос Спаситель!"
Категорія: Святе і грішне | Переглядів: 1081 | Додав: nekrot | Теги: Патріарх Кирил, Предстоятель РПЦ, свята, пасха, Предстоятель УПЦ, Христос, Блаженніший Володимир
Всього коментарів: 0
Коментування вимкнено. / Комментирование отключено.

Пошук по сайту

Календар

«  Квітень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Архів записів

Про нас

Друзі сайту