"Резонанс.Волинь"Через тиждень після Трійці починається Петрівський піст, який закінчиться на свято свв. апостолів Петра і Павла 12 липня. Цей літній піст, що зараз ми називаємо Петровим, або апостольським, раніше називали постом П'ятдесятниці. Церква призиває нас до цього посту за прикладом святих апостолів, які, прийнявши Святого Духа в день П'ятдесятниці, у пості й молитві готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія.
Подвиг Петрівського посту менш суворий, ніж Чотиридесятниці: під час Петрівки (так у народі називають цей піст) устав Церкви передбачає утримуватися від риби, вина й олії лише у понеділок, середу і п'ятницю. В інші ж дні утримуватися тільки від риби.
У суботу та неділю цього посту, а також у дні пам'яті великого святого або дні храмового свята також дозволяється риба.
Церква, вшановуючи апостолів Петра й Павла, які просвітили західний морок, прославляє Петрову твердість і Павлів розум і вбачає у них образ навернення грішників.
Петро, старший брат апостола Андрія Первозванного, був простим, неосвіченим, бідним рибалкою; Павло – син багатих і знатних батьків, римський громадянин, учень відомого іудейського законовчителя Гамаліїла. Петро – вірний учень Христа із самого початку, свідок усіх подій Його життя з моменту виходу на проповідь. Павло – щонайлютіший ворог Христовий, який розпалював у собі ненависть до християн і випросив у синедріону дозвіл переслідувати християн усюди і приводити в Єрусалим зв'язаними. Апостол Петро – образ того, хто відвернувся від Господа, тричі зрікшись Його, й покаявся. Апостол Павло – образ того, хто спочатку противився проповіді Господній, а потім увірував.
Натхненний простець і несамовитий оратор, Петро і Павло уособлюють собою духовну твердість і розум – дві необхідних місіонерських якості. І чим як не закликом до місіонерства має відгукуватись у християнах прихід Петрівського, тобто Апостольського посту? Господь послав у світ апостолів для того, щоб навчати всі народи: "Отже, ідіть, навчайте всі народи... навчаючи їх дотримуватися всього, що Я повелів вам (Мв. 28, 19; 20). "Якщо ти не хочеш навчати і вразумляти себе у християнстві, то ти не учень і не послідовник Христа, – не для тебе послані апостоли, – ти не те, чим були всі християни із самого початку християнства..." (Митр. Московский Филарет. Слова и речи: в 5 тт. Т. 4. – М., 1882. – С. 151-152).
